неділя, 18 лютого 2018 р.

Декалог Українського Націоналіста

                 Світлина від Нескорена Нація.

“Згадаємо”

Світлина від Романа Коваля.  Світлина від Романа Коваля.  Світлина від Романа Коваля.  Світлина від Романа Коваля.  Світлина від Романа Коваля.  Світлина від Романа Коваля.  Світлина від Романа Коваля.
Світлина від Романа Коваля. Світлина від Романа Коваля.
На світлинах – Тиміш Шкарупа, Архип Кмета, Євген Єфремів, Григорій Трух, Віталій Гудима, Валерій Вахненко-“Патрон”, Микола Капустянський, Дмитро Пагор і Андрій Меркулов.
19 лютого 1884 р. народився Тиміш ШКАРУПА, повстанський отаман, підполковник Армії УНР, у червні 1943 р. із сином Юрієм зголосилися до дивізії “Галичина”. 
19 лютого 1891 р. прийшов у світ Архип КМЕТА, полковник Армії УНР, командир 4-го полку Січових стрільців, діяч ОУН, лицар Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста.
19 лютого 1891 р. у м. Ставрополі народився Євген ЄФРЕМІВ (ЄФРЕМОВ, ЄФРЕМІЄВ), поручник Армії УНР.
19 лютого 1894 р. народився Григорій ТРУХ, командир сотні УСС, редактор часописів “Наш Приятель” і “Світло”.
19 лютого 1900 р. Микола МІХНОВСЬКИЙ вперше оприлюднив реферат під назвою “Самостійна Україна”.
19 лютого 1929 р. помер Віталій ГУДИМА, генерал-хорунжий Армії УНР.
19 лютого 1957 р. народився Валерій ВАХНЕНКО-“ПАТРОН”, боєць ДУК “Правий сектор”, потім 54-ї бригади ЗСУ. Загинув у ДТП в зоні проведення АТО.
19 лютого 1969 р. в Мюнхені помер Микола КАПУСТЯНСЬКИЙ, начальник штабу Дієвої Армії УНР, генерал-хорунжий Армії УНР, військовий міністр уряду УНР у вигнанні, один із засновників Українського воєнно-історичного товариства, автор спогадів про Визвольну війну.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України затвердила Тризуб як малий герб нашої держави.
19 лютого 2014 р. у м. Хмельницькому від кульового поранення в голову, яке дістав біля будівлі СБУ, загинув Дмитро ПАГОР, активіст Євромайдану. Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
19 лютого 2017 р. біля м. Авдіївки Донецької обл. загинув Андрій МЕРКУЛОВ-“ДЮЗ”, кулеметник батальйону охорони (колишній 39-й Окремий мотопіхотний батальйон "Дніпро-2") 55-ї Окремої артилерійської бригади. Лицар ордену “За мужність” III ст. (посмертно).
Вічна слава!
“Незборима нація”

В Черкасах тисячі громадян брали участь в масовій акції під гаслами за відставку П.Порошенка

Марш, організований "Рухом Нових Сил" Саакашвілі, пройшов центральною вулицею міста та завершився мітингом. Основні гасла протестувальників - проведення позачергових виборів президента та парламента країни. В акції брали участь понад тисячу громадян.

Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»

Дайсуке Мінаміно, керівник політичного відділу посольства Японії в Україні
Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні і він вільно володіє українською мовою. Українська вимова японського дипломата не поступається носіям мови. Дайсуке Мінаміно почав вчити українську ще до того, як опинився в Києві, слухаючи радіопередачі «Голосу Америки» та Радіо Свобода. Вже у Києві він долав внутрішній бар’єр: відповідав українською навіть на російські репліки киян. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Дайсуке Мінаміно розповів, як йому вдалося вивчити українську мову.
Із Дайсуке Мінаміно ми зустрічаємося напроти посольства Японії. Всередині посольства нам знімати не дозволили, тож просимо у Мінаміно обрати улюблене місце в Києві. Перше на що він вказує – пам’ятник В’ячеславу Чорноволу біля посольства.
«Я цікавлюсь історією, зокрема сучасною історією України. За часів перебудови, після незалежності, звичайно Чорновол грав дуже велику роль в історії України», – відповідає японець.
Це вже третя ротація Дайсуке Мінаміно в Україні, загалом він проживає в Києві близько 8 років.
No media source currently available
0:000:01:010:30
 ЗАВАНТАЖИТИ 
Українську почав вчити 20 років тому
Українську мову почав вивчати близько 20 років тому – під час навчання на аспірантурі.
«В університеті мій фах був «російська мова». Знання російської мови як правило допомагає мені навчатися українській мові, але водночас треба сказати, що це заважає», – зазначає він.
Після розпаду СРСР Дайсуке Мінаміно почав цікавитися зовнішньою політикою та дипломатією країн колишнього Радянського Союзу. Під час навчання на аспірантурі науковий керівник порадив йому обрати для дослідження Україну і наголосив, що для цього йому доведеться вивчити українську мову.
Мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу
Дайсуке Мінаміно
«Відверто кажучи, в той час я не повірив, тому що я вже знав російську мову. Вивчати ще одну слов’янську мову було трошечки важко для мене. Тим не менше, мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу», – продовжує свою розповідь дипломат.
Згодом Дайсуке Мінаміно в цьому переконався, але навчатися довелося в складних умовах. В Японії на той час мало хто навчався українською і писав про Україну. Підручників так само не було.
«Ті, хто цікавився українською в Японії, як правило імпортували книжки та підручники з Канади. Уявляєте? Серед нас була дуже відома книга – підручник з граматики – це синій колір і дуже відомий помаранчевий українсько-англійський словник. Я придбав підручник цей, словник, і почав навчатися»
Ловив хвилі Радіо Свободи і «Голосу Америки», щоб послухати живу мову
Не було на той час і швидкого інтернету, як зараз, тож складнощі були і з тим, як послухати живу українську мову. Тоді Дайсуке Мінаміно діставав свій радіоприймач і ловив хвилі Радіо Свобода, «Голосу Америки», а також Міжнародного українського радіо.
«Звичайно, якість звуку не дуже гарна, але це єдиний спосіб, як можна було послухати українську мову», – констатує дипломат.
На запитання про те, як вдалося вивчити українську, яка навіть близько не схожа на рідну японську, Дайсуке Мінаміно відповідає, що було бажання, а коли воно є, то все можливо. До того ж знання російської допомагає, але й збиває з пантелику, зізнається дипломат.
Я вирішив – якщо навіть до мене звертаються російською, я буду говорити українською
Дайсуке Мінаміно
«У Києві не всі розмовляють українською. Спочатку, коли я почав навчатися українською мовою, трошечки було соромно звертатися до когось українською. Але якщо я продовжував таке ставлення до української, то неможливо було її набуття як мови спілкування. Тому я вирішив – якщо навіть до мене звертаються російською, я буду говорити українською», – зізнається він.
Рекомендації щодо вивчення української від Дайсуке Мінаміно
Ми попросили Дайсуке Мінаміно дати три рекомендації для вивчення української, тож вони виглядають ось так:
1. Говорити українською, навіть якщо з вами розмовляють російською. Не боятися помилятися.
2. Головне – мати якомога більше можливостей послухати живу українську мову.
«Після повернення з Києва, по закінченню попередньої місії, навіть в Токіо я слухав ваше радіомовлення Радіо Свобода і спробував не забувати українську. Зараз, завдяки розвитку інформаційних технологій, послухати живу українську мову не важко»
3. Читати: новини в інтернеті, журнали, газети, книги.
«Я спробував читати більше для того, щоб збільшити запас слів української мови».
No media source currently available
0:000:03:180:00
 ЗАВАНТАЖИТИ 
Про суржик
В мові Дайсуке Мінаміно практично немає суржика, хоча він вивчав українську після російської. Але про таке поняття дипломат знає, стикався із суржиком і каже, що розуміє і таке поєднання.
«З історії я розумію чому так відбувається. І з цієї точки зору, знати, як насправді люди розмовляють, для мене дуже цікаво», – додає громадянин Японії.
Дипломат любить дивитися передачі із правильними та неправильними варіантами застосування української мови як в інтернеті, так і на телебаченні.
Що дивує в Україні?
Дайсуке Мінаміно зізнається, що останнім часом його практично нічого не дивує, бо він звик жити в Києві. Водночас він помічає, як Україна змінюється на краще.
«Звичайно, у вас інша культура і я цікавлюсь народною культурою України, звичайно, вона дуже відрізняється від нашої культури, але те, що дивує мене, стало з’являтися рідше і рідше – через два фактори: я звик проживати в Києві і, по-друге, Україна теж постійно міняється і вже 25 років пройшли у незалежності після розпаду СРСР, тому думаю, що люди стали ближчими до нас», – резюмує японський дипломат.