вівторок, 16 вересня 2014 р.

Про правду, брехню і паскудство.


У коментарях під постом з фотографією Маші Рябикової, що стоїть в пікеті із закликом вийти на Марш Миру 21 вересня, якась пані Лариса Цвєткова дбайливо пише Маші: "Ви, безсумнівно, здійснюєте Вчинок. Але є й інша точка зору на те,  що відбуваються. Ви йдете з чистим серцем. Однак у організаторів - інші цілі ".
Цікаве кіно: ось я один з організаторів, зі мною ця дама незнайома (як і я з нею), але зате вона вона знає, що у мене "інші цілі" ...
І ось тут якраз і виявляється паскудство. Сказала б, що йду з нечистим серцем - це була б брехня, сказала б, що за гроші держдепу - теж була б брехня.
Але ж дама говорить про інше: "чистому серцю" вона протиставляє "інші цілі". Ну, типу, "великому і солодкому" ​​- "зелене й отруйне". Це не брехня - це гірше, це підміна, підтасовування - тобто паскудство.
І тим більше паскудство в тому, що прикривається вона вірою: "Часто молитва допомагає нам знайти правильний шлях. Так благословить Вас Бог".
  А правда - вона дуже проста: Господь не допомагає паскудству і не особливо прощає його. Правда в тому, що я йду на Марш Миру з чистим серцем. Правда в тому, що приписувані мені "інші цілі" - це припинити війну і агресію і зупинити фашизм в моїй країні. Правда в тому, що я хочу зупинити смерті людей.
Нарешті, правда в тому, що і у всіх інших організаторів цілі ті ж. І я про це кажу тому, що я їх, організаторів, добре знаю особисто.
P.S. А якщо мені скажуть, що дама просто не помітила своєї підтасовки, то я відповім: це ще страшніше. Значить паскудство вбралося в неї, ставши її невідривною, "природньою" частиною. І тоді шанси на лікування мінімальні ...



Немає коментарів:

Дописати коментар