неділя, 31 травня 2015 р.

Як нам вшановувати митрополита Андрея Шептицького?



bf2c618-huzar
Блаженнійший Любомир Гузар
Цього року минає 150 років від дня народження Романа Марії Шептицького, більше відомого своїм чернечим іменем Андрей, який не повних три роки був єпископом Станіславова, тепер Івано-Франківська на Прикарпатті, а впродовж 1901-1944 років – архиєпископом Львівським і митрополитом Галицьким.
Церковні та світські спільноти старанно готуються відзначати цю подію. Навіть Верховна Рада України ухвалила святкування ювілею цього визначного сина нашого народу, духовного провідника та визначного громадянина на державному рівні.
Ювілейний рік триватиме до 1 листопада 2015 року, 71-ї річниці відходу митрополита Андрея у вічність.
Відзначення ювілею цього церковного мужа, якого народ неофіційно, але небезпідставно, називає Великим митрополитом, включатиме видання творів Андрея Шептицького та книжок про нього, проведення наукових конференцій, урочистих академій, конкурсів тощо.
Метою цих заходів є дати громадянам України та українцям у всьому світі можливість докладно пізнати та належно вшанувати цю небуденну людину.
Як ми маємо вшановувати Великого митрополита? На думку автора цих рядків, Андрея Шептицького не достатньо тільки пізнати. Належне вшанування мусить включати також бажання брати собі його за приклад та по змозі наслідувати.
Правда, у житті Андрея Шептицького є певні моменти, яких не можемо наслідувати, наприклад, його походження із давнього боярського роду чи найвищий сан у першій половині минулого століття в Українській Греко-Католицькій Церкві.
Але є дуже багато аспектів життя цього церковного мужа, які може перейняти кожний із нас.
Назву хоча б кілька з них: повага до гідності людської особи; старання допомагати іншим зберігати свою віру та згідно з нею будувати власне життя; активне сприяння відновленню первісної церковної єдності християн, особливо щодо нашого народу київської традиції; зберігання рідної культури та турбота про розвиток науки; підтримка змагання за національну та державну свободу згідно із засадами справді християнського патріотизму; плекання святості сімейного життя; увага до виховання дітей.
Чи є в цьому списку щось таке, у чому пересічний громадянин України не міг би себе проявити? А якщо пізнаємо митрополита Андрея Шептицького, то матимемо живі приклади, як бути щирим християнином і творчим членом українського народу.
Офіційний рік вшанування Великого митрополита закінчиться 1 листопада цього року, але наше вшанування у формі наслідування не повинно мати часових обмежень.
+ ЛЮБОМИР   

Ще раз про "Укроп"...

DSC_3127
Учора нарешті побував  на другому поверсі ТРЦ “Хрещатик-Сіті”. 

"Про головне", "Прочерк" та інші вже написали про заклад. Ось - із "Про головне":
“Укроп” — це сучасний “клюб”, культурний осередок, де можна не тільки зустрітися з побратимами і смачно поїсти, але й подивитися фільм, провести концерт чи презентацію, послухати лекцію тощо. Засновники хочуть зламати стереотип, що клуб — це просто якесь “злачне” місце. Натомість в планах відродити зміст “клюбу” як культурного осередку: тут буде і бібліотека, і фільмотека.
В “Укропі” є декілька зон: загальний зал, “штаб” — невеликий зал для компанії свідомих українців, де можна обговорити важливі державні питання, й “лігво Укра” — окрема зона з фільмотекою, де можна переглянути українські стрічки. І в оформленні залу, і у формуванні меню, і в загальній концепції закладу не обійшлося без іронії до “не дуже свідомих” українців.
DSC_3129
DSC_3148
DSC_3146
DSC_3147
DSC_3140
Частувати відвідувачів в “Укропі” будуть українською національною кухнею. Обіцяють здивувати тими стравами, яких немає в інших черкаських закладах. Крім того, в меню буде і декілька трофейних страв, а також фірмовий хліб, алкогольні й безалкогольні напої, м’ясні страви. Особливий акцент в закладі робитимуть на пироги — українську альтернативу піци.
Патріотичні “укропи” на стінах, незвичний дизайн у деталях, колоритна вбиральня — це місце, яке варто побачити на власні очі. 
DSC_3152
DSC_3134
DSC_3135
DSC_3129
DSC_3136
DSC_3137
DSC_3130
DSC_3139
DSC_3132
DSC_3163
DSC_3169
DSC_3166
DSC_3164
DSC_3172
DSC_3173
Фото Стрельчука Олександра

субота, 30 травня 2015 р.

Гундяйське лєвославіє в нашому ефірі

  Заглянув я до Вікіпедії, щоб дізнатись, чий же насправді телеканал "Глас". Відповідає Вікі: Глас — український супутниковий телевізійний канал. А покриття каналу -  країни Європи і Близького Сходу, а також Росія — до Новосибірська, Нижнєвартовська і Воркути.
   Загалом це - "творіння" УПЦ (МП). Канал російськомовний. Та вони ще й українські сюжети дублюють російською. А таких - переважна більшість. Себто, хто й бажає у себе вдома, на своїй землі дивитись ту гундяйську "мракобєсію", то дивитись українською не має можливості. То, може воно й добре - нехай чужомовоно травлять себе "московським лєвославієм" церкви, котра брехливо себе називає "українською".
  Ну, і нарешті,  хотів би я звернутися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення: допоки ми оце неподобство будемо терпіти?
  Завтра - Трійця, свято, яке можна трактувати, як свято створення Християнської церкви. День, у який на апостолів зійшов Дух святий і Творцем було дано знання йти проповідувати Слово Боже між усих народів їхньою мовою. А до нас преться московська церква з чужою для нас мовою...
  Додам: чому це я саме сьогодні оце виклав? Та тому що сьогодні, 30 травня 1876 року Олександром ІІ  було підписано т.зв. Емський указ, спрямований на обмеження використання та викладання малоросійського наріччя в Російській імперії. Імперії немає, совок почив у Бозі, а ми досі обмежені у нашому слові...

вівторок, 26 травня 2015 р.

Вечеряти незабаром підемо в "Укроп"

 Олег  Островський вже з місяць, як запрошуює в Хрещатик-сіті до "Укропу". Я, відверто кажучи, думав, що він вже працює. Нещодавно і друзям порадив туди завітати, а вони кажуть, мовляв, не бачили там. Мабуть десь на мінус якомусь поверсі. А виявляється, ще не відкритий. Що ж, дочекаємось...
   А "Прочерк" вже там побував (до відкриття) і ось про що написав:

«Укропи» з «бандерівцями» та «украми» – плоди сформованих у зоні АТО стереотипів – матеріалізуються в Черкасах, тут незабаром планують відкрити в «Хрещатик Сіті» новий «клюб».
 
– Люди стомилися від війни – розповідає кореспонденту «Прочерку» адміністратор «клюбу» із позивним «Рижа». – Ми хочемо допомогти черкащанам відпочити від цього всього. Не применшуючи героїзму наших воїнів, «перевести» війну в розряд сатири і сарказму, як це свого часу було зроблено у фільмі «Містер Піткін в тилу ворога». Не напружувати людей війною, але щоб вони не забували, яка ситуація нині в країні.
«Укроп» – це одночасно й ресторан чи кафе, й майданчик для презентацій, лекцій, демонстрацій фільмів, і бібліотека, й просто місце для спілкування. В меню – винятково українські страви від борщів до наїдків із гарбуза. Навіть горілка тут – «Бандерівська».
– Ніяких піц чи суші! Альтернатива піці – наші українські пироги: великі й маленькі, з капустою, вишнею, сиром... Їх пече за своїми власними домашніми рецептами бабуся, яку ми запросили на роботу. Всі продукти для кухні – екологічно чисті, більшість (свинина, баранина, ковбаси, сир, ряжанка тощо) – із власної  «екоферми», – розповідає адміністратор. – Рибка – винятково наша місцева: короп, карась, товстолоб. Рекомендації з приготування та формування меню надає професійний дієтолог.
У «клюбі», крім великої зали на 70 місць, будуть і невеликі тематичні: «Лігво Укра» з читальнею і фільмотекою, «Штаб» із картою бойових дій тощо.
На наше запитання, який рівень цін передбачається запровадити в «Укропі», адміністратор відповіла, що «клюб» має стати демократичним закладом, розрахованим на пересічного українця.
– Сподіваємося, що нашими постійними відвідувачами стануть, зокрема, воїни АТО, ті самі так звані «укропи», – каже Рижа. – Багатьох із них ми добре знаємо, знають і вони нас. Сподіваємося побачити їх на нашому відкритті.
Саме стилізовані «укропи» і «укропки», які топчуть шкідливих «колорадів», стали головними персонажами настінних розписів «клюбу». Є й інші цікаві сюжети, але про них керівництво поки що не поширюється...
За словами «Рижої», їхній заклад стане альтернативою як поширеним кафешкам із західною та східною кухнею, так і українським ресторанам в етнографічному стилі.
– «Укроп» – це втілення не старовини, а сучасності! – наполягає адміністратор.

неділя, 24 травня 2015 р.

Мегамарш у вишиванках в Черкасах

Сьогодні, 24 травня, в нашому місті над Дніпром о 15-00 рушив Мегамарш у вишиванках. Через травму ноги (порвав м'яз на литці) я не зміг взяти в цьому параді участі. Приїхав тільки на майдан Хмельницького, звідки марш почався.
  Ось, презентую вам початок цього мегазаходу:






















субота, 23 травня 2015 р.

Герою України Олегу Кузьміних…











Ти вистояв в
нерівному бою,

Коли один
лишився з ворогами,

Ти Батьківщину
захищав свою

І честь
її,згадавши слово мами,



Яка просила
землю захищать,

А ця земля
зоветься Україна.

І на Донбас
пішов Ти воювать,

Який
перетворився на руїни.



Ти воював ,
хоч зраджували ті,

Хто мав стояти
поруч біля Тебе,

Героєм
залишивсь на висоті,

Бо Господь
бачив подвиг Твій із неба.



Не дав
Господь, щоби такий помер

Боєць.. ,Олеже
, Ти повинен  жити,

Довкола себе Ти
гуртуй тепер

Таких ,
як  сам  , що вміють боронити



Батьківський
дім,країну солов»їв,

І мову. що
пливе у світ струмками,

Ти світу
всьому добре те довів.,

Що не дамо
знущатися над нами.



Бо дух героїв
серед нас живе,

Козацький дух
в світах не розчинився,

Наш Президент
нагородив Тебе

Й перед Тобою
низько поклонився.



Здоровим будь
і вся Твоя  сім»я,

Батьки Твої і
діти, і дружина,

Тебе щоб Мати
Божа берегла,

А журавель
приніс Тобі ще сина…



Ти вистояв в
нерівному бою…



Нестор Мартинець, 23 травня 2015 року, с. Космач.