Носаневий шлях до едему

Сергія Луковича Носаня знають , як письменника, поета, не лише в Черкасах, а й в Україні та за її межами. У творчому доробку письменника нині понад 53 виданих книги. Це - головним чином твори, котрі виражають громадянську думку творця, його переконання, відношення не тільки до сьогодення, а й до історичних подій.
  Не відразу став він творцем слова - працював матросом, учителем, журналістом, викладачем інституту.
Товаришував із Г. Тютюнником, був знайомий з О.Гончаром, В.Астаф'євим...
  Сергій Лукович є автором таких виданих творів, як  «Стежка в зеленому житі» (1976), «Час глибокої осені» (1979), «Високі, високі гори» (1984), «Вогонь, що спалює дотла» (1989), «Пір'їна з крила Жар-птиці» (про народного майстра з Кам'янки Макара Муху), «Осіннє золото» (2004); романів: «Метеори» (1986), «Голгофа любові», «Пласти»; нарисів «Геній правда», «Ой, Дніпро, Дніпро»; поетичних драм «Остання мить» (про лицаря української поезії Василя Симоненка), «Судна ніч» (про Богдана Хмельницького), «Богом даний я народу», «Мазепа»; п’єс про Т. Шевченка «Та не однаково мені...», про Софію Потоцьку, чиїм ім’ям названо парк «Софіївку» в Умані — перлину паркової архітектури світового значення «Моя любове, моя Мадонно», трагікомедій «Монолог» та «Ювілей» та ін. Лауреат Черкаської  обласної літературної премії «Бе­рег надії» імені Василя Симоненка.
  Сьогодні, на запрошення обласного відділення НСПУ я завітав до обласної бабліотеки ім. Т.Г.Шевченка. Тут презентувався щойно виданий двотомник Сергія Лукича "Міражі істини або шлях до едему" - І том "Вигнанці", та ІІ - "Вибір".
    На зустріч пришли друзі автора - знані черкаські науковці, письменники, видавці, журналісти, поціновувачі носаневого слова - усіх їх було приємно бачити в залі бібліотеки, привітатись, перекинутись словом. А головне - почути, як відбувалась творча робота над кожним виплеканим автором словом. І ми почули.