четвер, 31 грудня 2015 р.

Іронія долі, або з легким паром, блогери!

Квартира, свічка розганяє півтемряву, стіл, салат олів'є, келихи.За столом сидить втомлена компанія. Хтось втупився в планшет, хтось цмулить вино, хтось спить мордою на столі. В кутку таємниче виблискує сріблястим дощиком ялинка. Холодно.
Звучить пісня під гітару на слова Анни Ахмєтової.
Рома Шрайк (строчить в інтернеті): "Пять луччіх статєй за год...."
Кирил Сазонов: Рома, по колічєству лайків ілі коммєнтов?
Шрайк: Просмотров
Сазонов: Тут нада в свєтє економічєскіх рєалій і політічєской актівності. Ну і індєкси пощітать і статістіку тоже...
Сашко Лірник (перестає хропіти): Та задовбали, прокляті, скіко можна? Дайте поспати!
Паштет Украінскій: На том свєтє виспишся! (наливає)
Лірник: Нє, пацани, я тільки чай!
Лук Горький (авторитетно): Сашко, чай надо курить!
Лірник: Ага, а абсент їсти ложкою. Ти, пане професоре вдень виспався, а зараз тобі курить подавай і двох рабинь з Лугандону!
Лук Горькій: Сєвєрниє ватниє уєбани говорят: "Щас би чаю с булочкой і на пєчку з дурочкой!" Га-га-га! (регочуть з Лірником)
Паштет: А у нас на кладбіщє...
Юрій Гудименко: Мнє нужно больше трески.
Сазонов: Кромє тєбя трєску нікто нє трєскал. Простая аріфмєтіка - в одной баноче трєскових кансєрвов, по состоянію на 21 час 07 мінут, находілось 180 граммов трескового филє і 70 граммов масла. Конєчно оценівать результат без учьота статистичєской погрєшності...
Гудименко (задумливо): Уєбу..
Шрайк (не відриваючись від планшета): Юра, спакойно, тут всє сваї.
Лірник (пирхаючи): Сазонов, масло мажуть на хліб, а в кансєрвах олія! А скажи мені як називається по вашому олива, мастило і смар? (регоче з Горькім Луком).
Гудименко: У-є-бу.
Шрайк: Юра, єто нє наши мєтоди.
Паштет: У нас тоже на кладбіщє одного разу плиту гранітну роз'їбали случайно. Мужик стоіт і плачєт, а дєті так просто ридают все. А я счітаю смєту, тоже ридаю, і тут...
Лірник (озирається): Так, стоп, братіки! А де це ми сидимо?
Шрайк: На встрєчє с Яреською, міністрамі фінансов, економікі і Мєджлісом. Єто зданіє кабміна. С фасада лєвая двєрь.
Лірник: Та шось не похоже на зданіє кабміна... Якась квартира совкова без ремонту. Он і шпалєри криво поклеєні. Мабуть бригада з Ворохти внутрянку робила.
Горькій Лук (авторитетно): Нє. Єто кацапи дєлалі - смотрі какоє рукожопіє. А вон на стєнє і портрєт хуйла ботоксного вісіт і аквафреш іхній і куріца двуголовая...(замовкає) Атас! Шрайк ! Шрайк!!! Ти куда нас прівьол?! Рома!!!!
Шрайк (відривається від планшета і оглядається): Упс! А гдє єто ми?
Лірник: Я так розумію що походу ми не в кабміні...
Шрайк: Я чєгото нє панімаю. Ми сначала всє вмєстє пошлі в баню, а послє бані у нас назначєна встрєча в кабмінє. В банє ми помилісь. Потом Лірник вспомніл ,что я єму піво Льоф должен два літра....
Паштет: Какоє там два літра! У нас на кладбіщє вьодра і то мєньшє, Помню одін раз сіжу я на могілке, счітаю смєту...
Шрайк (перебиває): Кіріл, в чьом дєло? Ти же обєщал нас доставить без проблєм? Я тєбє дєньгі на таксі видєліл і адрєс на бумажечкє запісал і ключ от лєвой двєрі дал.
Гудименко показує на Сазонова (до Шрайка): Уєбу?
Шрайк: Ніззя, Юра.
Сазонов: Так я і доставіл. Какіє проблєми? Я ведь нікогда нє пьянєю! В таксі всєх запіхнул, адрєс назвал, ключ от кабміна подошол. А тут хоть холодно і тємновато, так вон стол накрит. Ярєські пока нєт. Ну ми і завіслі. Ну нє возварщацця же с такой точкі замєчатєльной.
Горькій Лук: Поіск "точєк нєвозврата" - любімая для многіх інтєлєктуальная ігра. І, єслі кто-то говоріт што "точкой нєвозврата" для Фьюрєра бил Сталінград, то он імєєт ввіду, что лічно он нікогда би нє попьорся на Вольга-руслянфлюс, а запланіровал би брать Москву во втором таймє - ну і сооотвєццтвєнно он умнєє самого Фьюрєра!
Лірник: Точно покурив. То ж я бачу що чаю чомусь немає.
В дверях совають ключем. Замок клацає і до квартири заходить якийсь мордатий стрижений ушльопок з гєоргієвскою лєнточкою на лацкані піджака. Ушльопок навпомацки шпортається по темній квартирі, натикається на меблі, стиха матюкається. Раптово помічає компанію за столом.
Ушльопок: Ой! А ви кто такіє?! Што ви тут дєлаєте?! Шо малчітє, волкі пазорниє?!
Сазонов: Ну вабщє то сідім, празнуєм, нікаго нє трогаєм. А баранов на шашлик нє пріглашалі.
Ушльопок: Хто баран?! Я баран?! А ну бистра вимєтайтєсь із маєй квартіри! І пачєму ви сожралі мойо олівьє і контрабандний сир?
Шрайк: Пазвольтє! Єто нє ваша квартіра! Ми вєчєром пошлі в баню, там ми випілі піва...
Сазонов: Я же нікогда нє пьянєю!
Горькій Лук (роздивляється обгортку): Сир как сир. Пармезан звенигородський. І пачєму контрабандний?
Ушльопок: Да ви абарзєлі! Хатітє по мордасам получіть?!
Паштет (випростовується з-за столу на свої два метри з хвостиком): У нас на кладбіщє тоже адін такой...
Гудименко (спокійно): Уєбу.
Шрайк: Юра, погоді с єтім пока.
Лірник: Ти диви який борзий москалик до нас заглянув на вогник. Чуєш як заревів та застогнав Дніпро широкий,завив сердитий вітер? Лічені миті залишилися до того, коли ти, мудило кацапське, завершиш свій закручений штопор на скелях історії. І тільки імперське чорносотенне лайно буде нагадувати про тебе. Сперше воші з голови повибирай, а потім нам погрожуй.
Горькій Лук: Блядь, ракоцап, оно тєбє нада на виходниє такіє отріцатєльниє емоції? Гавна с лопати пожрал уже?
Сазонов: Так, тіхо пожалуста! Ми же європєйци. Давайтє спакойна разбєрьомся.
У мєня бомажка з адрєсом єсть. Докумєнт, мєжду прочім! (читає):
Трєтья уліца Строітєлєй, дом два, квартіра двінадцать. Меджліс кримсько-татарського народу. Крим. Україна.
Ушльопок: Ага! Всьо понятно!
Сазонов: Шо понятно?
Ушльопок (похапцем дістає із серванта паспорт): Чітайтє!
Сазонов (читає): Аксьонов Сєргєй Валєрьєвіч, Трєтья уліца Строітєлєй, дом два, квартіра двінадцать. Крим. росийская фєдєрация.
Горькій Лук: А я то думаю пачєму так тємно і холодно!
Паштет: У нас на кладбіщє тоже тємно і холодно...
Аксьонов: Тєпєрь вам ясно? Расійськая фєдєрація! Єто вам нє хухри-мухри! А теперь вимітайтесь із нашего Кримнаша!
Лірник: То он воно що виходить! Яка нахер Расійськая пєдєрація?!Ах ти ж паскудь колорадська! (хапає пляшку і розбиває її об край столу і робить з неї "розочку")
Горькій Лук: Вам нє кажецця,панове жидобандерівці, шо нам прєдлагаєцця только два варіанта на вибор? По єблу бітой ілі бітой по єбальніку ?
Паштет(дістає десь з-за спини великий шмат полірованого чорного граніту для надгробка): Нє хаді к нєму на встрєчу нє хаді-у нєго гранітний камушек в груді...
Аксьонов: АААА!!!! Путєнввєді !!!! Рє-фє-рєн-дум! Ра-сі-я! Кримнаш!
Гудименко (впевнено): Уєбу!
Шрайк: Тепер можна, Юрчику.
Німа сцена.
Горькій Лук (з хрустом відкушує шматок цибулини): Куда тєло дєвать будєм?
Паштет: Помню у нас на кладбіщє ....Січяс смєту набросаю.
                                                                                          

Немає коментарів:

Дописати коментар