У Міністерстві екології та природних ресурсів України беруться розробити проект Указу Президента щодо створення на території Черкащини національного природничого парку «Холодний Яр». Про це йшлося сьогодні на засіданні у Верховній Раді, на якому обговорювали питання створення природно-охоронних території в Україні.
У засіданні під головуванням першого віце-спікера Верховної Ради України Ірини Геращенко взяли участь Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль, а також представники керівництва району та громади Кам’янщини.
Сьогодні площа заповідних територій не перевищує 6 % від площі України, що в рази менше, ніж в країнах Євросоюзу. Згідно ж із затвердженою державною Стратегією регіонального розвитку до 2020 року та, враховуючи програму Президента, що була ухвалена два роки тому, перед Україною стоїть завдання: збільшити природно-заповідний фонд у 2017 році до 11 % від площі усієї держави. Це, звичайно, як відзначає Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, значно нижчий показник, ніж в інших країнах ЄС. Проте, за підтримки лідерів держави, до 2021 року ці площі вже мають сягти до 15 %.
– Національно-природничий парк «Холодний Яр» важливий, насамперед, як історичний майданчик, – зазначає Остап Семерак. – Бо це території трипільської культури, гайдамацьких повстань, боротьби бійців УПА під час Другої світової війни. Саме тут в 20-і роки минулого століття формувалися національно-визвольні рухи. Нині ті історичні події, які розгорталися в Холодному Яру, вивчаються та описуються. Ми маємо відслідковувати таке історичне надбання нашого народу, популяризувати цю місцевість. При правильному плануванні й стратегії відбувався, так би мовити, правильний розвиток Черкаського регіону, як це сталося з курортом Буковель у Карпатах.
Від створення природно-охоронних територій на теренах України та Черкащини зокрема виграли б також й місцеві села з громадами, переконана перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко.
– Сьогодні у Черкащини є унікальна можливість приєднатися до світового політичного тренду щодо поціновування природніх багатств, зокрема створення національно-природничих парків, – говорить перший віце-спікер Верховної Ради. – Для регіону це додасть туристичної привабливості, дасть змогу розвивати малий та середній бізнес, а також залучати громадськість до вивчення історії. Оскільки території, на яких планується створення парку, є одним із осередків нашого національно-визвольного руху. Відвідуючи ці унікальні місця, українці зможуть відчути сам дух епохи.
В області ще з 2014 року працюють над створенням парку «Холодний Яр», відзначає перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль. Оскільки це є одним із стратегічних напрямків розвитку Черкащини якраз є охорона довкілля й розвиток природно-заповідного фонду.
– Вже маємо певні напрацювання у цьому напрямку, – відзначає Віталій Коваль. – Так, вперше за роки незалежності обласна рада затвердила програму охорони навколишнього природного середовища Черкащини на 2016-2020 роки. Її ми розробляли спільно з науковцями й громадськістю. Крім того, Стратегією розвитку Черкащини передбачено створення парку «Холодний Яр». ОДА послідовно виступає прихильником його створення. З червня 2014 року як голова робочої групи ОДА брав участь у низці засідань, зокрема й виїзних, на яких спілкувався з громадами сіл Кам’янщини. Люди переживають, зокрема лісники, за робочі місця. Сьогодні, окрім того, що є позиція обласного управління лісового та мисливського господарства, подекуди стикаємося і з несприйняттям громадськості. Водночас за останні три роки ми втричі збільшили історично-культурно-просвітницькі заходи в Холодному Яру. Це стало поштовхом до популяризації цих місцин. Тож у подальшому будемо активно співпрацювати з Мінекології над розробкою проекту Указу Президента.
У свою чергу представники Держлісагентства України та обласного управління лісового та мисливського господарства в цілому підтримали ідею створення парку. Землі під нього пообіцяли виділити із власних володінь та за рахунок земельного запасу.
Про це повідомила прес-служба Черкаської ОДА.
Учора в Києві відбулася зустріч з першим заступником голови ВРУ Іриною Геращенко та Міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком. Йшлося про створення Національного природного парку в Холодному Яру. – Питання створення Національного природного парку постало ще на початку 90-тих років. Колись більша частина сільських рад була за. У 2004 році навіть був підготовлений проект організації Національного природнього парку “Холодний Яр”. А зараз це питання на слуху. Для того, щоб Європа відкрила для нас кордони, нам треба довести площі природо-заповідного фонду хоча б до 10 %, – розповів у коментарі виданню “ІнфоМІСТ” завідуючий філіалом “Холодний Яр” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” Богдан Легоняк. Площі природо-заповідного фонду в Україні складають 6,3 % від загальної. До 2017 року Україна має підняти цей показник до 10 %. На Черкащині він складає лише 3,6 %. – Це найнижчий показник територій природо-заповдного фонду в Україні. То що, ми ріллю будемо заповідати? Національний парк в Холодному Яру потрібен, – наголошує Легоняк. Учора відбулася вже 23 робоча зустріч, на якій обговорювали питання створення у Холодному Яру Нацпарку, на якій були присутні обидві сторони. – Геращенко і Семерак дали зрозуміти усім, що створення Нацпарку – це чітка державна програма, а не лобіювання чиїхось інтересів. Вони дали вказівку до 15 вересня зібрати усі аргументи “за” і “проти” та пропозиції місцевих рад щодо проекту створення національного природного парку та подати їх на розглядв в облдержадміністрацію, – говорить Богдан Легоняк. Також він запропонував зібрати по кілька представників від громад та влаштувати для них екскурсію в один із Нацпарків, які схожі за структурою із проектом, який планують створити у Холодному Яру. – Це необхідно для того, щоб люди побачили як усе насправді, мали змогу поспілкуватися із місцевими та розвіяти усі страхи, – каже завідуючий філіалом “Холодний Яр” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”. – Згідно ж законодавства, згода громад на створення Національного природного парку не потрібна. Однак, ми вважаємо, що у період децентралізації, ми повинні проводити роз’яснювальну роботу, але в тому разі, коли нас хочуть почути. Якщо треба будувати міст, а громада не хоче, бо їм тут рибу подобається ловити, то це ж не означає, що не можна.
ВідповістиВидалити