21 вересня 2016 р. виповнилося 90 років Ганні Никифорівні Скрипці – племінниці отамана Якова Кощового. Саме вона зберегла про нього пам’ять. І передала мені важливі факти його біографії та світлину. В книжці “Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії” він був одним з героєм. Тоді нарис мав назву “Яків Кощовий, отаман Савранщини”. Зараз готую розширений варіант цієї розповіді. Назву видозмінив: “Яків Кощовий, отаман Темного гаю”. Ось його початок:
“Саме так називали себе хлопці Кощового.
– Ми гайдамаки!
І не щадили себе в боротьбі проти “московсько-жидівської комуни”.
– Ми гайдамаки Чорного гаю! – як виклик кидали вони в лице штейнбергам, альтманам, ухановим, шаргородським, гвинтерам й альбертам.
В обороні свого краю виявляли хоробрість, винахідливість, затятість і життєдайну жорстокість. Ось бачу як у ранкових сутінках 1 квітня 1921 р. вони тихо “знімають” застави і заходять в Ольгопіль, де стояла 12-та совєтська дивізія, що мала завдання придушити повстанський рух на Ольгопільщині. Нищать охорону в’язниці й арештного дому і випускають на волю з півтори сотні бранців. Під час нальоту гайдамаки відправили до костомахи в гості “тов. Альбєрта”, який немилосердно грабував селян. У той ранок дідько взяв і командира 12-ї дивізії “тов. Геву”, який особисто відповідав за ліквідацію отамана Кощового. Ось такі були хлопці!”
Ганні Никифорівні та її матері Дарці – рідній сестрі отамана – несолодко були жити в рідному селі. Земляки цькували як могли, бо ж “бандитська кров”! Навіть хату зруйнували. А директор школи, де Ганна Никифорівна вчителювала, виписав їй 50 доган. Погрожував: “Або я тебе перевиховую, або зведу в могилу”.
І ось 11 вересня в с. Секретарці Кривоозерського району, де народився легендарний отаман, відбулася його публічна реабілітація, – за участю учнів, місцевої інтелігенції, рідних, вояків АТО з Одещини, племінниці Ганни Скрипки, отаманових онука Миколи, правнука Анатолія та інших рідних. Слід сказати, що в селі, де лише 1005 мешканців, 43 земляків отамана пішли до війська захищати Україну. Ось що значить традиція!
А 21 вересня, в день народження, земляки Ганни Никифорівни вже самі вшанували ювілярку – в бібліотеці, якою завідує Тамара Денисюк, – організатор обох сердечних зустрічей.
Мати Ганни Никифорівни Дарка прожила 95 років. Будемо сподіватися, що її дочка проживе не менше. Обнімаємо, дорога Ганно Никифорівно, і предовгих літ бажаємо!
Слава отаманові Кощовому та його вірним нащадкам!
“Саме так називали себе хлопці Кощового.
– Ми гайдамаки!
І не щадили себе в боротьбі проти “московсько-жидівської комуни”.
– Ми гайдамаки Чорного гаю! – як виклик кидали вони в лице штейнбергам, альтманам, ухановим, шаргородським, гвинтерам й альбертам.
В обороні свого краю виявляли хоробрість, винахідливість, затятість і життєдайну жорстокість. Ось бачу як у ранкових сутінках 1 квітня 1921 р. вони тихо “знімають” застави і заходять в Ольгопіль, де стояла 12-та совєтська дивізія, що мала завдання придушити повстанський рух на Ольгопільщині. Нищать охорону в’язниці й арештного дому і випускають на волю з півтори сотні бранців. Під час нальоту гайдамаки відправили до костомахи в гості “тов. Альбєрта”, який немилосердно грабував селян. У той ранок дідько взяв і командира 12-ї дивізії “тов. Геву”, який особисто відповідав за ліквідацію отамана Кощового. Ось такі були хлопці!”
Ганні Никифорівні та її матері Дарці – рідній сестрі отамана – несолодко були жити в рідному селі. Земляки цькували як могли, бо ж “бандитська кров”! Навіть хату зруйнували. А директор школи, де Ганна Никифорівна вчителювала, виписав їй 50 доган. Погрожував: “Або я тебе перевиховую, або зведу в могилу”.
І ось 11 вересня в с. Секретарці Кривоозерського району, де народився легендарний отаман, відбулася його публічна реабілітація, – за участю учнів, місцевої інтелігенції, рідних, вояків АТО з Одещини, племінниці Ганни Скрипки, отаманових онука Миколи, правнука Анатолія та інших рідних. Слід сказати, що в селі, де лише 1005 мешканців, 43 земляків отамана пішли до війська захищати Україну. Ось що значить традиція!
А 21 вересня, в день народження, земляки Ганни Никифорівни вже самі вшанували ювілярку – в бібліотеці, якою завідує Тамара Денисюк, – організатор обох сердечних зустрічей.
Мати Ганни Никифорівни Дарка прожила 95 років. Будемо сподіватися, що її дочка проживе не менше. Обнімаємо, дорога Ганно Никифорівно, і предовгих літ бажаємо!
Слава отаманові Кощовому та його вірним нащадкам!
Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” та редакції газети “Незборима нація”
Роман КОВАЛЬ
Роман КОВАЛЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар