понеділок, 22 травня 2017 р.

...

Світлина від Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.  Світлина від Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.  Світлина від Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.  Світлина від Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.  Світлина від оксани лукомської.
22 травня 2016 року - 155-а річниця перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі.

Серед фотозображень Григорія Петровича Шевченка збереглося чотири листівки із зображенням могили Тараса Шевченка в Каневі. Усі знімки зроблені 27 травня 1912 року, про що свідчать написи на звороті, але за композицією – вони різні. На двох листівках зазначено, що поруч із могилою сфотографовані племінники та родичі Тараса Григоровича Шевченка. Які ж саме події відбувалися в Каневі на могилі поета 27 травня 1912 року? У цей день Київська українська громада вирішила організувати панахиду на могилі Тараса Шевченка на честь річниці його перепоховання на Чернечій горі. Про це згадує у своєму «Щоденнику» Є. Х. Чикаленко: «Вчора їздили гуртом на могилу Т. Г. Шевченка, всього і поїхало душ 400 на пароплаві, найнятім українським клубом. Подорож не вдалася, бо цілий день йшов дощ і доводилось ховатись в душних тісних каютах, повних народу. На могилі зібралося народу з Канева та близьких сіл до 1000 душ, бо з «Ради» довідалися, що мають приїхати кияни. Панахиду служити адміністрація не дозволила, і довелось обмежитись співом «Заповіту». Характеристично, що коли співали
«Заповіт», то й пан справник зняв картуза, а пристав, що їхав з нами з Києва, ще й підтягував». Візуальне підтвердження цих слів знаходимо на листівці «Могила Тараса Шевченка. З Дніпра», де на передньому плані бачимо і родичів Шевченка, і Євгена Чикаленка, і згаданих ним «стражів порядку».*
* Із книги ГРИГОРІЙ ШЕВЧЕНКО - МАЙСТЕР ФОТОЖИВОПИСУ, СПАДКОЄМЕЦЬ ШЕВЧЕНКОВОГО РОДУ.

Немає коментарів:

Дописати коментар