Алєксандр Нєвскій (V.1221-ХІ.1263) – легендарний князь із російської історичної міфології, поміщений у національному пантеоні Росії серед рейтингової “десятки” головних її героїв – Путіна, Сталіна, Єкатєріни ІІ, Пєтра І, Івана Грозного та інших давніших персонажів. Найбільшої популярності Нєвскій здобув після прем’єри 1938 року кінострічки про нього, відзначеної Сталінською премією.
Отже, легендарним Нєвскій став не за життя, а в рамках значно пізнішого історіописання та міфотворчості російських ура-патріотичних авторів. А це означає, що його образ вибілювали, перебільшуючи значення окремих діянь та уникаючи трактувань непопулярних учинків цього князя.
Так, значення переможної засідки 19-річного Алєксандра у рамках сучасного Санкт-Петербургу, яка відбулася 15.07.1240 р. на місці впадіння Іжори в Нєву, – перебільшено! Зокрема, і чисельність шведів, і їхні втрати значно перебільшені (часом російські автори називають до 700 убитих ворогів, хоча реально їх було десь 35; аналогічно перебреханий його успіх у Льодовому побоїщі 1242 р.). До речі, Нєвскім князя Алєксандра стали називати книжники аж у 14 столітті, а російська історична професура до 1917 р. узагалі не шанувала його за героя у своїх лекціях. Хороброго “антикатолика” (антиєвропейця) в ньому розгледіли, отже, тільки сталіністи та неосталіністи.
При цьому сучасна російська пропаганда дуже ревно ставиться до згадувань інших діянь Нєвского, які критично тріпають його “русско-патріотичний” портрет. Ось деякі з них:
1) князь Алєксандр був відвертим язичником, полюбляв розбій і наживу, проте канонізований РПЦ як Святий.
2) Нєвскій відверто служив Золотій Орді, а 1252 року, щоб вибити брата із Володимира, навіть закликав монгольські війська для жорстокої розправи. У Новгороді ж, який монголи ніяк не могли до того завоювати, за переказами, він навіть особисто виколював очі містянам.
3) Нєвскій служив би і Папі Римському, якби бачив у цьому вигоду власній політичній кар’єрі. Це засвідчують неодноразові папські звернення до князя Алєксандра, про його відповіді на які (письмові чи діями) російські автори воліють замовчувати. Натомість, цей легендарний князь представлений сьогодні, як яскравий борець проти Риму та різного роду Уній із католиками.
1) князь Алєксандр був відвертим язичником, полюбляв розбій і наживу, проте канонізований РПЦ як Святий.
2) Нєвскій відверто служив Золотій Орді, а 1252 року, щоб вибити брата із Володимира, навіть закликав монгольські війська для жорстокої розправи. У Новгороді ж, який монголи ніяк не могли до того завоювати, за переказами, він навіть особисто виколював очі містянам.
3) Нєвскій служив би і Папі Римському, якби бачив у цьому вигоду власній політичній кар’єрі. Це засвідчують неодноразові папські звернення до князя Алєксандра, про його відповіді на які (письмові чи діями) російські автори воліють замовчувати. Натомість, цей легендарний князь представлений сьогодні, як яскравий борець проти Риму та різного роду Уній із католиками.
По суті, Алєксандр Нєвскій це – сучасний Дмітрій Медвєдєв, який, хоч і народився в “європейській частині” Росії, та про Європу судить хіба по модерних гаджетах, які дуже полюбляє, ніж із розумінням, чим Європа відрізняється від “русского мира”, а “русский мир” від Золотої Орди. Нєвскій таке ж “перелюблене” і капризне “дитя” російської історії, яким згодом, цілком імовірно, стане і легендарний Медвєдєв, якому припишуть пару-трійку великих військових подвигів, опісля чого ще й уведуть до ліку святих...
Немає коментарів:
Дописати коментар