Лейтенант з України Василь Порик

                                     

Ще одна тема для розмов українців з французами про спільні сторінки історичного минулого… ) 

У перші дні 1941 року, після розгрому в Уманському котлі 6-ї і 12-ї радянських армій, назавжди згинула слава кавалериста Семена Будьонного і ще більш зросла репутація танкіста фон Клейста.

А лейтенант з України Василь Порик (на фото), який в ці дні контуженим потрапив до полону, лише розпочинав свій шлях до вершин слави. 

«Уманська яма» на Черкащині (у німців - «шталаг №349») стала для лейтенанта і ще понад 100 тисяч бійців двох розбитих армій першим концтабором у поневіряннях, але не зломила його духу…
Зрештою, Порик зумів утекти з чергового концтабору і став Героєм Франції, одним з чільних керівників антигітлерівського Руху Опору. Його ім’я і псевдонім «Базиль» досі благоговійно вимовляють французи, про нього писали книги і знімали кіно. А ще - досі живі справжні легенди – та як їм і не жити, якщо якось, спійманий гестапо, зумів утекти з тюрми у фортеці Сен-Нікез, вислизнувши з камери-одиночки і перелізши через три мури – і це, будучи тяжко пораненим і з кайданами на руках, що зовсім не вкладається в голову, якщо тільки не є таки частиною легенд серед «макі» - французьких партизанів…
Сьогодні, 22 липня – день загибелі славетного українця в бою під Аррасом (1944).Ім'я Героя викарбуване на стіні Арраської фортеці серед інших імен борців французького Руху Опору; а на його могилі в місті Енен-Бомон встановлено 7-тонний пам'ятник з українського граніту..
                                                                                     .

Андрій Кравець