неділя, 9 липня 2017 р.

Тримор’я. Expecto Patronum?


Тим, хто читав книги про Гаррі Поттера або бачив їх екранізацію, відомо: Expecto Patronum – закляття, яке хлопчик-чарівник використовував для того, щоб викликати собі на допомогу магічного захисника. Здається, що саме такі чари нині необхідні лідерам Ініціативи Трьох морів “Тримор’я”, саміт якої відбувся у Варшаві 6-7 липня.
До Ініціативи, яка була започаткована президентами Хорватії та Польщі, входить 12 держав-членів ЄС, що розташовані від Адріатики до Балтійського моря. Ідея, що лежала в основі Ініціативи, – необхідність поєднати не лише Схід і Захід Європи, але і її Північ із Півднем. Поєднати інфраструктурно, поєднати бізнес-проектами та співпрацею у сфері енергетики, поєднати спільними ініціативами у галузі безпеки.
Уже зараз держави Тримор’я мають певні здобутки. LNG-термінали в Польщі та Хорватії допоможуть Тримор’ю здобути енергетичну незалежність. Бізнес-форум Тримор’я, який буде започатковано вже найближчим часом, дасть змогу розвивати ділову співпрацю між державами регіону. Налаштованість президентів держав Тримор’я на конструктив і готовність утілювати багатосторонні проекти справляє враження.
Водночас, як і будь-яка ініціатива такого ґатунку, Тримор’я потребує грошей на втілення проектів. Як заявила 7 липня президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович, уже зараз сформовано каталог проектів, які планується втілити у Тримор’ї, і він налічує 150 ініціатив. Вартість цих проектів сягає 45 млрд євро. І хоча всі проекти перебувають на різних етапах утілення, уже зараз очевидно, що без фінансової допомоги зовнішніх гравців не обійдеться. Тримор’ю необхідний патрон із великими гаманцем.
Сподівання щодо ЄС
Передусім лідери Тримор’я покладаються на те, що таким патроном може виступити Європейський Союз. Оскільки держави Тримор’я входять до цього об’єднання, то вони можуть розраховувати на його фонди. Сильним боком Тримор’я є те, що впродовж ближчого часу головуватимуть у ЄС держави, що одночасно входять і до Ініціативи – Естонія, Болгарія, Австрія та Румунія (на головування останньої, вірогідно, припаде наступний саміт Тримор’я). Однак на заваді втіленню проектів Тримор’я за європейські гроші може стати те, що в Брюсселі до Ініціативи ставляться з обережністю. Там не хочуть, щоб нове об’єднання поставило під сумнів цілісність Євросоюзу, стало геополітичною платформою “нової Європи”. Із скепсисом у Брюсселі та Берліні ставляться і до неформального лідерства у Тримор’ї Польщі, яка має чимало проблем у діалозі з Європейськими інституціями. За таких умов лідери Тримор’я шукають альтернативних патронів.
Надії на Трампа
Одними з тих, хто з’явився на їхній умовний заклик “Expecto Patronum”, стали Сполучені Штати в особі президента Трампа, який відвідав цьогорічний саміт Тримор’я. Його інтерес до Ініціативи, готовність сприяти наповненню LNG-терміналів у Польщі та Хорватії за рахунок американських постачань, обіцянки робити внесок у підтримку безпеки у регіоні, безумовно, може надати Ініціативі нового дихання. Якби не одне “але”. Оскільки в Західній Європі дедалі менше розглядають Трампа як надійного союзника, то і його увага до Тримор’я може стати не лише “благословінням”, але й “прокляттям”. Адже сумніви, які й так є у Єврокомісії та Німеччини щодо лояльності Тримор’я до Євросоюзу, ще більше посилились після того, як виступаючи у Варшаві президент Трамп імпліцитно розкритикував Єврокомісію, пообіцяв Тримор’ю всіляку підтримку, висловив захоплення польським духом. Відтак, на будь-яку спробу президента Польщі Дуди капіталізувати цю підтримку Трампа, перетворити її у важіль тиску Польщі на ЄС, керівництво Єврокомісії та Німеччина реагуватимуть щонайменше знервовано, а то й різко.
Очікування щодо Китаю
На цьому тлі цікавим є те, що умовне “Expecto Patronum” від лідерів Тримор’я прозвучало і на адресу Китаю – звісно, якщо ЄС підтримати не хоче, а підтримка Америки може коштувати надто дорого, то чому б не спробувати Пекін? Зі слів Колінди Грабар-Кітарович, вона обговорювала це питання у Піднебесній і навіть отримала запевнення, що у КНР готові профінансувати частину проектів Тримор’я в межах китайської ініціативи “Один пояс – один шлях”. Проте тут все ще складніше. По-перше, на китайських інвесторів “косо” дивитимуться і в Брюсселі, і у Вашингтоні. По-друге, сам Пекін воліє працювати з регіоном у межах об’єднання “16+1”, склад якого майже повністю збігається зі складом Тримор’я, а секретаріат знаходиться у Китаї.
Тож схоже, Тримор’ю ще доведеться попрацювати, аби наповнити Ініціативу реальним змістом і реальними коштами, а також виявити неабиякі здібності, щоб не стати ареною геополітичних суперечок Вашингтона, Брюсселя та Пекіна.
Український інтерес
Звісно, хтось може сказати, що на такому тлі Україна мала б спокійно ставитись до того, що її не запросили до саміту “Трьох морів” у Варшаві – не потрібні нам додаткові клопоти та втягування у чергову геополітичну гру. Однак, треба пам’ятати, що держави Тримор’я розглядають Україну як енергетичний ринок й інтерес тут взаємний. Безпекові ініціативи Тримор’я, бізнесова співпраця з державами Тримор’я теж є для Києва цікавою. Тож, може і справді, боротися за членство у Тримор’ї наразі не потрібно. Спершу побачимо, який розвиток чекатиме на ініціативу. Проте, домагатися статусу спостерігача вже на наступному саміті ініціативи в Бухаресті, прагнути запрошення на галузеві міністерські зустрічі дуже і дуже варто: так ми знатимемо, чого чекати від Тримор’я і зможемо донести до його лідерів власні ініціативи. І, можливо, поєднавши зусилля, колись держави регіону позбудуться необхідності шукати патронів.
Сергій Герасимчук – радник Ініціативи “Think Twice UA”

Немає коментарів:

Дописати коментар